Дзвінчині нотатки

Невгамовний Лужков уже не вперше висловлює свої міркування щодо того, кому має належати Крим.
Так само не вперше, наскільки я пам'ятаю, його оголошують в Україні персоною non grata.
Не пригадую вже, чим це скінчилося першого разу...
Цього
ж разу, після російської помсти, чи то пак "кроку у відповідь":
оголошення "нон-ґратами" кількох українських діячів (здається, вони
навіть названі не були, принаймні, НЕ зразу) - зібрався навіть якийсь
круглий стіл! ... чи овальний :-) - де намагалися якось цю ситуацію
"розрулити"... Я потрапила побачити тільки уривок з цього зібрання - в
новинах - і враження про позицію нашої сторони в мене залишилося не
найкраще: якось ми наче виправдовуємося, що отак непоштиво повелися з
паном московським мером! Хоча, можливо, тридцяти секундного відео й
замало було, щоби скласти враження про загальний настрій перемовин.
Однак,
і сама заява СБУ, внаслідок якої Лужкову заборонили в'їзд до України,
теж була туманна. Навіть не конкретизовано, які дії Лужкова "завдають
загрозу національній безпеці України".

Власне, я вирішила про це написати, бо таки знайшла ХОЧ ОДНУ РОЗВАЖЛИВУ ДУМКУ з цього приводу.
В журналі "Тиждень" в статті "По Лужкову - радянськими Конституціями" пан Юрій Свірко чітко і вирозуміло написав, ЯК ТРЕБА відповідати на такі висловлювання!!!
По-юридичному чітко й грамотно!
Посилаючись на відповідні статті Конституцій СРСР і УРСР.

СОРОМНО, що державні органи на це спромоглися. :-(