Публікації
..."телебачення і вдень, і вночі, дорогі
глядачі..." - констатується в якісь сучасні попсовій пісеньці...
Виявляється, мало "і вдень, і вночі"!
І виявляється не тільки це.
Виявляється, що є у нас "Державна програма впровадження цифрового телебачення і радіомовлення в Україні"!
(цікаво, а як там державна програма з видавництва творів класиків? словників? є?)
І от, 26 листопада Нацрада, кажуть, подала цю програму на затвердження уряду.
І на впровадження це має піти 6 млрд. грн. З них, щоправда, державних коштів тільки половина, решта - заплатить населення.
Цікаво, скільки держава виділила на видавництво книг в цьому році?
А в інші роки? А за всі 17?
При
чому!! "малозахищеним верствам населення" планують стопроцентно
компенсувати витрати на "засоби приймання цифрового сигналу". Ба! Яка
турбота!
Як мінімальну зарплату довести до прожиткового мінімуму - то не вистачало;
і абсурд формулювання нікого не бентежив!
А що люди без телевізора лишаться - це проблема.
А як же! Весь світ цифрове ТВ має - а ми як село затуркане!
А чого ж ви не глянете, що весь світ має, скажімо, ті ж словники!
І такі, і сякі - на вибір!
(Варто зайти в Французький центр, чи в Британську раду...)
Та де! Ми ж на євровікна дивилися, на рами - чого нам всередину зазирати?
глядачі..." - констатується в якісь сучасні попсовій пісеньці...
Виявляється, мало "і вдень, і вночі"!
І виявляється не тільки це.
Виявляється, що є у нас "Державна програма впровадження цифрового телебачення і радіомовлення в Україні"!
(цікаво, а як там державна програма з видавництва творів класиків? словників? є?)
І от, 26 листопада Нацрада, кажуть, подала цю програму на затвердження уряду.
І на впровадження це має піти 6 млрд. грн. З них, щоправда, державних коштів тільки половина, решта - заплатить населення.
Цікаво, скільки держава виділила на видавництво книг в цьому році?
А в інші роки? А за всі 17?
При
чому!! "малозахищеним верствам населення" планують стопроцентно
компенсувати витрати на "засоби приймання цифрового сигналу". Ба! Яка
турбота!
Як мінімальну зарплату довести до прожиткового мінімуму - то не вистачало;
і абсурд формулювання нікого не бентежив!
А що люди без телевізора лишаться - це проблема.
А як же! Весь світ цифрове ТВ має - а ми як село затуркане!
А чого ж ви не глянете, що весь світ має, скажімо, ті ж словники!
І такі, і сякі - на вибір!
(Варто зайти в Французький центр, чи в Британську раду...)
Та де! Ми ж на євровікна дивилися, на рами - чого нам всередину зазирати?
Оскільки вся моя лектура дуже несистемна, випадкова, доривча, то ж не дивно, що статтю Забужко "ТЕМА З ВАРІЯЦІЯМИ" в газеті "Столичные новости" за липень 2003 року я надибала тільки нині. Стаття, безперечно, класна! і цікава, і правдива...
Однак, я не про те...
У
цій статті знову натрапляю на критичне зауваження Ліні Костенко (перше
- ну, тобто для мене перше, бо хронологічно якраз навпаки - в "Notre
Damme"; там О.З. закидає Л.К., що Хмельницького в "Берестечку"
зобразила таким собі мало не примітивним селюком, плаксивим, питущим і
... безпорадним чи що...; ну, тут я нічого не можу ні заперечити, ні
погодитися... прочитання цього роману-у-віршах так і залишилося у мене
"в планах"; зрештою, надрукованим я його не зустрічала (хоч, можливо,
погано шукала, а знайшовши в електронному варіанті - заспокоїлась і
шукати перестала... Тільки-от прочитати - з духом чомусь не
зібралася...)
Я взагалі люблю
читати радше "в традиційний спосіб" і встих отих ґаджетів на кшталт
palm-book сприймати не хочу ;) Може й зручно, але... хай я буду
старомодна, та книгу гортати в руках - приємніше! ; хоч і з екрана
багато доводиться читати... Але цілий ррроман електронний - мої очі
навряд чи осилили б...
Так от, у цій статті п. Забужко зазначає (побіжно, для люстрації), що в "Марусі Чурай" авторка демонструє
приголомшливу необізнаність із найелементарнішими засадами
християнського віровизнання і .. з психологією людини XVII століття.
Ну
сумніваюся, що це обґрунтовано... І від того моє розчарування ще
більше! Мало того, що твір, який мені так подобався, який я напам'ять
знала - недосконалий, бо бракує йому достеменності... То, в принципі,
не так і суттєво... Страшно те, що я ж цього ніяким чином не помітила,
читаючи!!! Я не уявляю, яка саме там невідповідність.
Тобто, я не здатна критично оцінити цей твір, бо не маю на те належних знань.
Не освіта в мене - а суцільна прогалина!
Шкода,
рамки статті п. Забужко не дозволяли навіть у дужках уточнити, чим саме
хибують герої поеми Ліни Костенко... Та й, ясна річ, не її то справа -
вчити нас історії!!!
Видать, треба було, з постанням незалежності, різко провести переатестацію всіх дипломів вищої освіти! ;)
Принаймні,
з отих загальних для всіх фахів дисциплін - історії, мови... Щоби
привести , ну, і відповідні курси попередньо провести... Щоби виправити
вивихи освіти. :-D
... Ет, багато чого треба було, чого так і не провели, не зробили...
...Багато в кому, на жаль, я не просто помічаю те, на що вона вказує... ("невіру в будь-які мотиви людських учинків, окрім безпосередньо-корисливих"),
а - і це ще прикріше - бачу тенденцію тяжіння до цього, бачу втрату
раніше притаманного принаймні гіпотетичного ідеалізму; бачу
зацикленість на "матеріальних цінностях"... Чи я раніше того не
помічала? чи раніше їм то не так гостро стояло? чи раніше вони так щиро
надіялися, що держава таки зосередиться на вдоволенні матеріальних
потреб населення, а коли вона - хто б сумнівався - зосередилася на не
зовсім суспільних благах (та хто їх там взагалі зна, на чому вони
зосереджені?!) - тоді те питання стало їм як наріжний камінь поперек
горла! Не знаю...
Але коли я кажу,
наприклад, що мені дуже бракує невиданих державою словників
(тлумачного, етимологічного, не кажучи вже про двомовні...
спеціалізовані...) мене, переважно, обривають і заводять про нелади в
політиці, про якісь економічні показники, мовляв, спершу це треба
налагодити, а тоді вже книжки якісь "дрюкувати"... А коли згадаю
художню літературу!!!.... "Виданням якоїсь-там однієї книжки ситуацію не виправиш (- Так не одної ж! і стотисячними накладами!) - Без різниці! ...Все одно не виправиш..." Отак-от... приблизно... не зовсім дослівно... А чим же, власне, виправиш - то вже інша розмова...
а - і це ще прикріше - бачу тенденцію тяжіння до цього, бачу втрату
раніше притаманного принаймні гіпотетичного ідеалізму; бачу
зацикленість на "матеріальних цінностях"... Чи я раніше того не
помічала? чи раніше їм то не так гостро стояло? чи раніше вони так щиро
надіялися, що держава таки зосередиться на вдоволенні матеріальних
потреб населення, а коли вона - хто б сумнівався - зосередилася на не
зовсім суспільних благах (та хто їх там взагалі зна, на чому вони
зосереджені?!) - тоді те питання стало їм як наріжний камінь поперек
горла! Не знаю...
Але коли я кажу,
наприклад, що мені дуже бракує невиданих державою словників
(тлумачного, етимологічного, не кажучи вже про двомовні...
спеціалізовані...) мене, переважно, обривають і заводять про нелади в
політиці, про якісь економічні показники, мовляв, спершу це треба
налагодити, а тоді вже книжки якісь "дрюкувати"... А коли згадаю
художню літературу!!!.... "Виданням якоїсь-там однієї книжки ситуацію не виправиш (- Так не одної ж! і стотисячними накладами!) - Без різниці! ...Все одно не виправиш..." Отак-от... приблизно... не зовсім дослівно... А чим же, власне, виправиш - то вже інша розмова...
Однак, я не про те...
У
цій статті знову натрапляю на критичне зауваження Ліні Костенко (перше
- ну, тобто для мене перше, бо хронологічно якраз навпаки - в "Notre
Damme"; там О.З. закидає Л.К., що Хмельницького в "Берестечку"
зобразила таким собі мало не примітивним селюком, плаксивим, питущим і
... безпорадним чи що...; ну, тут я нічого не можу ні заперечити, ні
погодитися... прочитання цього роману-у-віршах так і залишилося у мене
"в планах"; зрештою, надрукованим я його не зустрічала (хоч, можливо,
погано шукала, а знайшовши в електронному варіанті - заспокоїлась і
шукати перестала... Тільки-от прочитати - з духом чомусь не
зібралася...)
Я взагалі люблю
читати радше "в традиційний спосіб" і встих отих ґаджетів на кшталт
palm-book сприймати не хочу ;) Може й зручно, але... хай я буду
старомодна, та книгу гортати в руках - приємніше! ; хоч і з екрана
багато доводиться читати... Але цілий ррроман електронний - мої очі
навряд чи осилили б...
Так от, у цій статті п. Забужко зазначає (побіжно, для люстрації), що в "Марусі Чурай" авторка демонструє
приголомшливу необізнаність із найелементарнішими засадами
християнського віровизнання і .. з психологією людини XVII століття.
Ну
сумніваюся, що це обґрунтовано... І від того моє розчарування ще
більше! Мало того, що твір, який мені так подобався, який я напам'ять
знала - недосконалий, бо бракує йому достеменності... То, в принципі,
не так і суттєво... Страшно те, що я ж цього ніяким чином не помітила,
читаючи!!! Я не уявляю, яка саме там невідповідність.
Тобто, я не здатна критично оцінити цей твір, бо не маю на те належних знань.
Не освіта в мене - а суцільна прогалина!
Шкода,
рамки статті п. Забужко не дозволяли навіть у дужках уточнити, чим саме
хибують герої поеми Ліни Костенко... Та й, ясна річ, не її то справа -
вчити нас історії!!!
Видать, треба було, з постанням незалежності, різко провести переатестацію всіх дипломів вищої освіти! ;)
Принаймні,
з отих загальних для всіх фахів дисциплін - історії, мови... Щоби
привести , ну, і відповідні курси попередньо провести... Щоби виправити
вивихи освіти. :-D
... Ет, багато чого треба було, чого так і не провели, не зробили...
... мабуть, найстрашніше - втратити здатність співчувати...
логічно... в Голодомор найбільше вижило неспочутливих...
з кредом "бережи власну шкуру - дери сусідську"
тому
не дивно, що комусь стає "совісті", скажімо, встановлювати мінімальну
заробітну плату нижче тим же "кимось"-таки встановленого прожиткового
мінімуму
а собі, очевидно, брати кілька тих "мінімумів", тверезо оцінюючи, реально потрібну для прожиття суму...
логічно... в Голодомор найбільше вижило неспочутливих...
з кредом "бережи власну шкуру - дери сусідську"
тому
не дивно, що комусь стає "совісті", скажімо, встановлювати мінімальну
заробітну плату нижче тим же "кимось"-таки встановленого прожиткового
мінімуму
а собі, очевидно, брати кілька тих "мінімумів", тверезо оцінюючи, реально потрібну для прожиття суму...
Оце на днях замислилася... що ж абревіатура спілки наших українських письменників звучить "спу"... дитячо-розмовний варіант слова "спати" в 1й особі однини теперішнього часу.
Мабуть, варто би створити альтернативу "НЕ СПІМО"
... Скажімо...
... можна ще Експериментальна... Егалітарна... абощо
головне - не спати :)
Мабуть, варто би створити альтернативу "НЕ СПІМО"
... Скажімо...
"Нова Естетська Спілка Письменників та Інших Мистецьких Особистостей"
... можна ще Експериментальна... Егалітарна... абощо
головне - не спати :)
У людей прописка в „мозгах”...
Бо чого б вони ще так нападалися на приїжджих до Києва??
А як же „право” на вільне пересування? і вільний вибір місця проживання?
А дзуськи!
свідомість людей закрита.
Як вовче стадо вищиряють зуби на „чужаків”
Дикі люди...
Правду
мені сказала восени 2004 року суддя Голосіївського районного суду пані
Шевченко (імені й по-батькові уже й не пам’ятаю): Верховний Суд собі прийняв (рішення про відміну прописки), а насправді воно не так...
Усе як було так і є....
цитуючи, хоч, можливо, не зовсім дослівно (все-таки майже 4 роки минуло!),
я не просто констатую правову реальність, яку мені показати хотіла п. Шевченко...
Головне тут реальність не правова, а ментальна.
Чи то влада їх так "розпропагувала"...
чи то людям так не вистачає повноправного почуття власності...
але люди на інтернет-форумах справді вірять, що приїжджі чи не найбільша проблема Києва...
„І ще,прошу пом'ятати,що кияни думають про тих, хто не має право голосу, а нагло приперся і живе в нашій міській громаді.”
( коментар ___ doc_77 на блозі Тетяни Монтян від 26.05.2008 10:02)
Бо чого б вони ще так нападалися на приїжджих до Києва??
А як же „право” на вільне пересування? і вільний вибір місця проживання?
А дзуськи!
свідомість людей закрита.
Як вовче стадо вищиряють зуби на „чужаків”
Дикі люди...
Правду
мені сказала восени 2004 року суддя Голосіївського районного суду пані
Шевченко (імені й по-батькові уже й не пам’ятаю): Верховний Суд собі прийняв (рішення про відміну прописки), а насправді воно не так...
Усе як було так і є....
цитуючи, хоч, можливо, не зовсім дослівно (все-таки майже 4 роки минуло!),
я не просто констатую правову реальність, яку мені показати хотіла п. Шевченко...
Головне тут реальність не правова, а ментальна.
Чи то влада їх так "розпропагувала"...
чи то людям так не вистачає повноправного почуття власності...
але люди на інтернет-форумах справді вірять, що приїжджі чи не найбільша проблема Києва...
„І ще,прошу пом'ятати,що кияни думають про тих, хто не має право голосу, а нагло приперся і живе в нашій міській громаді.”
( коментар ___ doc_77 на блозі Тетяни Монтян від 26.05.2008 10:02)
... Прочитала тут кілька статей про українську мову, її давність, її милозвучність...
І дійшла висновку:
І дійшла висновку:
Мова - не засіб спілкування,
а основний спосіб існування!
а основний спосіб існування!
Нещодавно вичитала, що лікар царської сім'ї Романових Боткін
добровільно залишився з ними і був разом з ними розстріляний. А от
московска церква не зачислила його до святих на рівні з усією
імператорською сім'єю.
...Як так??
Імператорську сім'ю заслала влада, на розстріл вели конвоїри, а цього
лікаря - тільки внутрішнє почуття обов'язку! Чи ж є більша святість?!
добровільно залишився з ними і був разом з ними розстріляний. А от
московска церква не зачислила його до святих на рівні з усією
імператорською сім'єю.
...Як так??
Імператорську сім'ю заслала влада, на розстріл вели конвоїри, а цього
лікаря - тільки внутрішнє почуття обов'язку! Чи ж є більша святість?!
УкрСибБанк відсвяткував свою 18-ту річницю дуже помпезно :-)
Феєрверк був на весь Київ.
І
хоч, наскільки я розуміла, основною, плановою аудиторією для нього були
власне учасники корпоративної вечірки, яка відбувалася в ресторані на
березі Дніпра, на Трухановому острові, здається, - але народу зібралося
вдосталь.
Прийшли навіть міліціонери: перегородити з обох боків доступ на парковий міст :-)
Ясна
річ, тих, що прорвалися було багато. Серед них і я ;-) Але нагальні
обставини змусили рватися мене далі і назад на міст я вже дістатися не
змогла.
Дивилася з пляжу Труханова по коліна в Дніпрі :-)
Інакше
- заважали численні фотолюбителі, які інтенсивно знимкували цю в
буквальному розумінні яскраву подію. Фотографи зайняли "ярус"
"по-кісточки". Тому я мусіла зайти ще глибше. Вода тепла була, але за
годину ноги вже змерзли. Почали, за традицією. з запізеннням на хвилин
40, тому до кінця салютів я таки не витримала і виповзла на берег.
В принципі. я такого ажіотажу не чекала.
З острова набережна, всіяна людьми нагадала мені бандерлогів на аудієнції в пітона Каа з відомого радянського мультфільму.
Народ був у захваті.
Феєрверки закликали свистом, супроводжували вигуками і зойками.
Одна дівчина, з якою я мала нещастя стати поруч, нестямно верещала "мамочко!" впродовж усього дійства.
Я б, чесно кажучи. воліла, аби вона від захоплення оніміла. Але не судилося... :-)
Додому натовп плив...
Я випливла з нього до метро надто пізно.
Тому довелося пертися пішки дол самісінького дому.
Добралася - страх сказати коли!
Асфальт на дорозі дрібніший,
ніжніший
від тротуарного
шини
машин
дорожчі,
ніж людські ноги...
Феєрверк був на весь Київ.
І
хоч, наскільки я розуміла, основною, плановою аудиторією для нього були
власне учасники корпоративної вечірки, яка відбувалася в ресторані на
березі Дніпра, на Трухановому острові, здається, - але народу зібралося
вдосталь.
Прийшли навіть міліціонери: перегородити з обох боків доступ на парковий міст :-)
Ясна
річ, тих, що прорвалися було багато. Серед них і я ;-) Але нагальні
обставини змусили рватися мене далі і назад на міст я вже дістатися не
змогла.
Дивилася з пляжу Труханова по коліна в Дніпрі :-)
Інакше
- заважали численні фотолюбителі, які інтенсивно знимкували цю в
буквальному розумінні яскраву подію. Фотографи зайняли "ярус"
"по-кісточки". Тому я мусіла зайти ще глибше. Вода тепла була, але за
годину ноги вже змерзли. Почали, за традицією. з запізеннням на хвилин
40, тому до кінця салютів я таки не витримала і виповзла на берег.
В принципі. я такого ажіотажу не чекала.
З острова набережна, всіяна людьми нагадала мені бандерлогів на аудієнції в пітона Каа з відомого радянського мультфільму.
Народ був у захваті.
Феєрверки закликали свистом, супроводжували вигуками і зойками.
Одна дівчина, з якою я мала нещастя стати поруч, нестямно верещала "мамочко!" впродовж усього дійства.
Я б, чесно кажучи. воліла, аби вона від захоплення оніміла. Але не судилося... :-)
Додому натовп плив...
Я випливла з нього до метро надто пізно.
Тому довелося пертися пішки дол самісінького дому.
Добралася - страх сказати коли!
Асфальт на дорозі дрібніший,
ніжніший
від тротуарного
шини
машин
дорожчі,
ніж людські ноги...
*
Звісно. я не лінгвіст і знати напевне не можу...
Це так "раптові спалахи гіпотетичних здогадів" ;-)
а може виявитися, що я слушно вгадала. Тільки в такому разі, думаю, сама
версія нікого не здивує, бо буде, мабуть, вже давно пояснена справжнім
дослідником :-)
Звісно. я не лінгвіст і знати напевне не можу...
Це так "раптові спалахи гіпотетичних здогадів" ;-)
а може виявитися, що я слушно вгадала. Тільки в такому разі, думаю, сама
версія нікого не здивує, бо буде, мабуть, вже давно пояснена справжнім
дослідником :-)
... мені здається, рос. слова "долг", "задолжать" - це, так би мовити, "підміна понять"...
Був
борг. І казали щось типу: "ти вже мені борг задовжав", себто задовго не
виплачуєш, довго тягнеш із виплатою... Отак і пішло...
Був
борг. І казали щось типу: "ти вже мені борг задовжав", себто задовго не
виплачуєш, довго тягнеш із виплатою... Отак і пішло...
Надибала в інтернеті - випадково - корисний ресурс: "Мисленне древо". :-)
Створений він для "сприяння розвитку гуманітарної науки та освіти в Україні шляхом запровадження комп'ютерних технологій".
Проект
включає в себе наукові праці з історії, археології, краєзнавства тощо.
Переважно на СД з оригінальним програмним забезпеченням, яке також
розробили автори проекту. Воно так і зветься "Мисленне древо".
Є тут і літературні твори. Зокрема "Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки".
Проект,
я так зрозуміла, ще не зовсім завершений, окремі твори й матеріали
готуються до публікації, але й так добре, що проект діє.
Бо дуже мало творів Лесі Українки зараз друкуються. Катастрофічно мало!
І переважно ті, що зі шкільної програми.
Про
повне видання творів чи, наприклад, "Хронологію життя і творчості Лесі
Українки" Ольги Косач-Кривинюк, яку я так мріяла би прочитати - взагалі
можна не заїкатися. :-(
А тут
окремі твори навіть подаються не тільки за радянським багатитомником
1975 року, де трапляються пропуски, а й за автографами.
Також
на сайті опубліковано "Слово о полку Ігоревім" (що його автори
називають "джерелом свого натхнення") - давньоруський текст, російські,
білоруський (Янки Купала) та український (Максима Рильського) переклади.
Як добре, що є люди, які роблять такі важливі і цікаві матеріали доступними!
Я б сказала, що вони повністю відповідають своєму лозунгу "Ми робимо Україну - українською!" Достойна справа :-)
Як пише автор іще одного інтернет-ресурсу (Книгосховища):
"Сканер в руках українця — переможна наступальна зброя в боротьбі за українську мову" ;-)
... і за освіту, й культуру - можна додати. :-)
Створений він для "сприяння розвитку гуманітарної науки та освіти в Україні шляхом запровадження комп'ютерних технологій".
Проект
включає в себе наукові праці з історії, археології, краєзнавства тощо.
Переважно на СД з оригінальним програмним забезпеченням, яке також
розробили автори проекту. Воно так і зветься "Мисленне древо".
Є тут і літературні твори. Зокрема "Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки".
Проект,
я так зрозуміла, ще не зовсім завершений, окремі твори й матеріали
готуються до публікації, але й так добре, що проект діє.
Бо дуже мало творів Лесі Українки зараз друкуються. Катастрофічно мало!
І переважно ті, що зі шкільної програми.
Про
повне видання творів чи, наприклад, "Хронологію життя і творчості Лесі
Українки" Ольги Косач-Кривинюк, яку я так мріяла би прочитати - взагалі
можна не заїкатися. :-(
А тут
окремі твори навіть подаються не тільки за радянським багатитомником
1975 року, де трапляються пропуски, а й за автографами.
Також
на сайті опубліковано "Слово о полку Ігоревім" (що його автори
називають "джерелом свого натхнення") - давньоруський текст, російські,
білоруський (Янки Купала) та український (Максима Рильського) переклади.
Як добре, що є люди, які роблять такі важливі і цікаві матеріали доступними!
Я б сказала, що вони повністю відповідають своєму лозунгу "Ми робимо Україну - українською!" Достойна справа :-)
Як пише автор іще одного інтернет-ресурсу (Книгосховища):
"Сканер в руках українця — переможна наступальна зброя в боротьбі за українську мову" ;-)
... і за освіту, й культуру - можна додати. :-)
щодо принципу "добровільної примусовості" в медицині
А ще дивують методи, які застосовуються для забезпечення поголовної вакцинації населення.
Хоча відова від щеплення допускається (п. 18 Документу z0666-06 від 03.02.2006)
але наслідком її може бути недопуск до навчання в школі, до сесії в університеті (це я з власного досвіду знаю).
Мабуть,
саме це малося на увазі у цьому законі під "роз'ясненнями наслідків
такої відмови", що їх мед.працівник має надати особі. що відмовляється
від щеплення.
Оце і є свобода вибору?
Для чого, питається, перед щепленням попереджати людину (п.2.1. z0668-06) про можливі побічні ефекти - хіба не для того,
щоб вона могла відмовитися йти на такий ризик??
Ні! Для того, щоб
тих, хто не згодився добровільно, заставити примусово!
А ще дивують методи, які застосовуються для забезпечення поголовної вакцинації населення.
Хоча відова від щеплення допускається (п. 18 Документу z0666-06 від 03.02.2006)
але наслідком її може бути недопуск до навчання в школі, до сесії в університеті (це я з власного досвіду знаю).
Мабуть,
саме це малося на увазі у цьому законі під "роз'ясненнями наслідків
такої відмови", що їх мед.працівник має надати особі. що відмовляється
від щеплення.
Оце і є свобода вибору?
Для чого, питається, перед щепленням попереджати людину (п.2.1. z0668-06) про можливі побічні ефекти - хіба не для того,
щоб вона могла відмовитися йти на такий ризик??
Ні! Для того, щоб
тих, хто не згодився добровільно, заставити примусово!
щодо принципу "добровільної примусовості" в медицині
У зв'язку зі скандальними щепленнями проти кору та краснухи трохи проштудіювала законодавство.
Цікаво стало :-)
І що ж?
Так, про цю вакцину, від якої постраждало стільки людей, кажуть,
що вона неякісна, не сертифікована і не проходила в Україні клінічних досліджень.
Мабуть, саме тому "ефект" такий масовий.
Але!
Ознайомившись із документами, які регламентують це питання, знайшла список можливих поствакцинальних реакцій. (Документ z0668-06 від 03.02.2006)
При чому, в законі сказано, що вакцинальні реакції можуть виникати у 5-30% щеплених!!!
Їх чомусь названо "допустимим".
ось список цих реакцій для вакцин проти кору та краснухи:
- Підвищення температури до 39 град.С.
- Підвищення температури більше 39 град. С (сильна загальна).
- Температура, яка не зареєстрована в медичній документації.
- Біль, набряк м'яких тканин >50 мм, гіперемія у місці введення >80 мм, інфільтрат >20 мм (сильна місцева).
- Лімфоаденопатія.
- Головний біль.
- Дратівливість, порушення сну.
- Висипання неалергічного генезу.
- Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея.
- Катаральні явища.
- Міальгія, артралгія
(НА ЖАЛЬ, в документі не вказано, у якого відсотку щеплених можуть такі ускладнення виникати)
список можливих ускладнень місля вакцини проти кору та краснухи:
- Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції.
- Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка типу кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайела).
- Гіпотензивний-гіпореспонсивний
синдром (гостра серцево-судинна недостатність, гіпотонія, зниження
тонусу м'язів, короткочасне порушення або втрата свідомості, судинні
порушення в анамнезі). - Артрити.
- Судоми фебрильні.
- Менінгіти/енцефаліти.
- Анестезія/парестезія.
- Синдром Гійєна-Барре (полірадікулоневрит).
- Паротит, орхіт.
- Тромбоцитопенія.
враховуючи, що менінгіт й енцефаліт є захворюваннями головного мозку.
Мене, особисто, дивує, що препарати з таким списком можливих побічних ефектів є загально-обов"язковими.
Так, звісно, існують протипоказання проти щеплень.
Ними
можуть бути певні хвороби або алергічні реакції на кокретний
вакцинальний препарат чи один із його компонентів. А також ускладнення
від попередніх доз щеплення (більшість щеплень проводяться в кілька
етапів)
Однак, алергію, а тим більше ускладнення можна виявити тільки спробувавши препарат!
А що, коли ускладнення від цієї першої спроби призведе до смертельного випадку?
Що тоді?!
Знову - "одиничний випадок - не причина..."??!!!
А як же! Смерть одного задля порятунку мільйонів!
Благородство медицини.
...тільки чому тим загиблим від щеплень героям пам'ятники не ставлять?
А конкретній людині від чого краще померти:
- від ускладнень, викликаних, наприклад, краснухою
- від ускладнень викликаних щепленням проти краснухи?
"Винятково велике значеннятворчості Лесі Українки в історії української літератури полягає втому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами;досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й ориґінальнимистрофічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповийвірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику українськоїпоезії..." (матеріал з Вікіпедії)
І чому основну увагу приділяють таки формі, а не змістові?
Он як розписали чим конкретно збагатила вона ритміку і строфіку, а тем і мотивів не називають...
І чому основну увагу приділяють таки формі, а не змістові?
Он як розписали чим конкретно збагатила вона ритміку і строфіку, а тем і мотивів не називають...
Дивно звучить:
син володарки Мукачівського замку Ілони Зріні - Ференц Ракоці ІІ очолює селянське повстання... (це з диску "Замки України")
володар замку, родовитий... мабуть, таки не зовсім селянське повстання!
син володарки Мукачівського замку Ілони Зріні - Ференц Ракоці ІІ очолює селянське повстання... (це з диску "Замки України")
володар замку, родовитий... мабуть, таки не зовсім селянське повстання!
Подивилася нарешті свій диск про Замки України.
Жах і жаль - ось два почуття, які найперше опанували мною.
Більшість замків в страшенно занедбаному стані.
Там не те, що музею, можливо і дошки меморіальної нема на руїнах. (Принаймні, в кадр фотоапарата вони не потрапили,
а от написи на кшталт "тут був якийсь-там варвар" - ще й як)
Звісно, не всі. У багатьох діють музеї і все більш-менш "гаразд": безпосередньої загрози зникненню немає.
Але є такі, якими явно ніхто не переймається в держ.органах, що відповідають за охорону пам'яток архітектури.
Чому?!!!
І як усе-таки добре, що знаходяться ентузіасти, які створили цей диск.
Яким доля історичних реліквій не байдужа!
Чим
більше з'являтиметься подібних видань, тим більше надії, що таки
з'являться небайдужі люди, які посприяють реставрації руїн і збереженню
історичних пам'яток.
Велика подяка і видавцеві "Атлантик" і інтернет-крамниці "UMKA", що розповсюджує цей диск.
Жах і жаль - ось два почуття, які найперше опанували мною.
Більшість замків в страшенно занедбаному стані.
Там не те, що музею, можливо і дошки меморіальної нема на руїнах. (Принаймні, в кадр фотоапарата вони не потрапили,
а от написи на кшталт "тут був якийсь-там варвар" - ще й як)
Звісно, не всі. У багатьох діють музеї і все більш-менш "гаразд": безпосередньої загрози зникненню немає.
Але є такі, якими явно ніхто не переймається в держ.органах, що відповідають за охорону пам'яток архітектури.
Чому?!!!
І як усе-таки добре, що знаходяться ентузіасти, які створили цей диск.
Яким доля історичних реліквій не байдужа!
Чим
більше з'являтиметься подібних видань, тим більше надії, що таки
з'являться небайдужі люди, які посприяють реставрації руїн і збереженню
історичних пам'яток.
Велика подяка і видавцеві "Атлантик" і інтернет-крамниці "UMKA", що розповсюджує цей диск.
Читаю інтернет.
наслідки вакцинації від кору та краснухи набули широкого розголосу.
Авжеж. Випадки поствакцинальних реакцій можна сказати масові.
А чи звернули б на це увагу - особливо владні органи - якби кількість жертв обмежилася Антоном Тищенком?
Думаю, ні. Про це свідчить і те, як активно в перші дні заявлялося про те, що не може його смерть бути наслідком щеплення,
і те, що, як засвідчили родичі хлопця (зокрема, в програмі "Максимум" на ICTV),
у висновку лікарів не зафіксовано, що власне щеплення стало прямою причиною смерті.
наслідки вакцинації від кору та краснухи набули широкого розголосу.
Авжеж. Випадки поствакцинальних реакцій можна сказати масові.
А чи звернули б на це увагу - особливо владні органи - якби кількість жертв обмежилася Антоном Тищенком?
Думаю, ні. Про це свідчить і те, як активно в перші дні заявлялося про те, що не може його смерть бути наслідком щеплення,
і те, що, як засвідчили родичі хлопця (зокрема, в програмі "Максимум" на ICTV),
у висновку лікарів не зафіксовано, що власне щеплення стало прямою причиною смерті.
Невгамовний Лужков уже не вперше висловлює свої міркування щодо того, кому має належати Крим.
Так само не вперше, наскільки я пам'ятаю, його оголошують в Україні персоною non grata.
Не пригадую вже, чим це скінчилося першого разу...
Цього
ж разу, після російської помсти, чи то пак "кроку у відповідь":
оголошення "нон-ґратами" кількох українських діячів (здається, вони
навіть названі не були, принаймні, НЕ зразу) - зібрався навіть якийсь
круглий стіл! ... чи овальний :-) - де намагалися якось цю ситуацію
"розрулити"... Я потрапила побачити тільки уривок з цього зібрання - в
новинах - і враження про позицію нашої сторони в мене залишилося не
найкраще: якось ми наче виправдовуємося, що отак непоштиво повелися з
паном московським мером! Хоча, можливо, тридцяти секундного відео й
замало було, щоби скласти враження про загальний настрій перемовин.
Однак,
і сама заява СБУ, внаслідок якої Лужкову заборонили в'їзд до України,
теж була туманна. Навіть не конкретизовано, які дії Лужкова "завдають
загрозу національній безпеці України".
Власне, я вирішила про це написати, бо таки знайшла ХОЧ ОДНУ РОЗВАЖЛИВУ ДУМКУ з цього приводу.
В журналі "Тиждень" в статті "По Лужкову - радянськими Конституціями" пан Юрій Свірко чітко і вирозуміло написав, ЯК ТРЕБА відповідати на такі висловлювання!!!
По-юридичному чітко й грамотно!
Посилаючись на відповідні статті Конституцій СРСР і УРСР.
СОРОМНО, що державні органи на це спромоглися. :-(
яка похибка допустима в медицині?
з 5 травня 2008 року в Донецькій області проводилася планова масова вакцинація, зокрема серед школярів, від кору та краснухи.
13 травня о 3й годині ночі
помер 17-річний Антон Тищенко, якому напередодні вкололи вакцину.
На 15 травня до лікарні зі скаргами на погіршенння самопочуття звернулося 18 дітей.
На 16 травня до - вже 68 осіб.
Перша реакція Міністерства охорони здоров'я була саме такою, як і слід було чекати! МИ ТУТ НІ ПРИ ЧОМУ.
Головний
санітарний лікар у Донецькій області - Ніколай Проданчук сказав, що
наслідком прививки це бути не може, оскільки "до цього смертного
випадку в Донецькому регіоні вже проводилося 1800 щеплень, і жодних
ускладнень не спостерігалося".
санітарний лікар у Донецькій області - Ніколай Проданчук сказав, що
наслідком прививки це бути не може, оскільки "до цього смертного
випадку в Донецькому регіоні вже проводилося 1800 щеплень, і жодних
ускладнень не спостерігалося".
А головний лікар міського центру здоров'я заявила як справжній стратег:
"одиничний випадок - не причина відмовлятися від щеплень узагалі".
"одиничний випадок - не причина відмовлятися від щеплень узагалі".
(цитується за: електронна газета "Утро")
Авжеж, не причина!пані Клавдія Литовченко і пан Ніколай Проданчук мислять в масштабах загальнодержавного експерименту. Ну, чи хоча б обласного.
До цього було 1800 успішних експериментів,
так що 20 невдалих – похибка, якою можна знехтувати. Похибка = 1, 0989%.
А
якщо врахувати, що абсолютно невдалим можна вважати тільки один
експеримент (смертний випадок), а в 19 інших ще цілком є надія на успіх
в остаточному підсумку, то похибка буде геть мізерна! Менше однієї
десятої відсотка. (0,054945%).
З цього погляду експеримент можна вважати таким, що практично вдався.
Для мами 17-річного Антона Тищенка експеримент на 100% невдалий.
Похибкою у 100 % знехтувати вже не можна.
І для кожної людини експеримент може бути тільки один. і успіх чи невдача його завжди абсолютні..
пані Клавдії та панові Ніколаю легко казати, що одним життям і 19-ма ризиками для життя можна знехтувати.
Але чи мають вони право вимагати, щоби ці люди нехтували такими ризиками?
А як же отой славнозвісний лікарський принцип „НЕ ЗАШКОДЬ”?
УНІАН від 14.05.2008 15:41
УНІАН від 16.05.2008 08:59
УНІАН від 16.05.2008 16:18
УНІАН від 16.05.2008 18:41
"Известия" від 15.05.08 19:16
Новіші публікації Головна сторінка
Підписатися на:
Дописи (Atom)